Хід заходу

Обладнання: макет української світлиці.

Ведуча. Ласкаво просим, гості у світлицю,

Де пісня й казка, й звичаї живуть,

Де пахощі волошки і пшениці,

Де рушники узорами цвітуть.

Звучить фрагмент І концерту для фортепіано з оркестром П.І.Чайковського (фінал)

Ведуча. (на фоні музики)

Чуєте ці могутні, міцні звуки?

Це гімн весні і сонцю, перемозі життя над смертю, світла над темрявою, добра над злом.

Ведуча. Гордо підноситься голова від розуміння того, що на створення цієї геніальної музики композитора надихала українська народна пісня.

Учень. Земля прокинулась від сну

У тихім сонячнім промінні

Й стрічає радісно весну...

І линуть скрізь пісні чарівні.

Учень. Усе звучить, співає все.

Летять у небо звуки ніжні,

Весна летить, любов несе.

Течуть струмком замети сніжні.

Учень. Співає ліс на всі лади,

Із полем вітерець співає.

Й струмочок талої води

свій голосок веселий має.

Учень. В довкіллі все, усе звучить,

Співає, свище і лунає,

Дзвенить, шепоче, дзюркотить –

Земля весну п'янку стрічає!

Учень. Пригріло сонечко, й за мить

Чарівні зміни відбулися:

З-під снігу ось струмок біжить,

І верби цвітом одяглися.

Учень. Водою виповнилось все:

Річки, озера і ставочки.

А воду ще й струмок несе

На болота, в поля, в лісочки.

Учень. Вода вирує і біжить

І щедро землю напуває.

Весна спішить, весна летить,

Земля закохано співає.

Веснянка «Вийди, вийди, Іванку»

Учень. Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в'ється,

В'ється, радісно співає,

Нам про весну сповіщає!

А весна та чарівниця

Щиро всім несе гостинця.

Жайвір-булки, калачі

Хай рум'яняться в печі.

Учень. Пташка, рибка, звір на волі,

Божа пілка, квітка в полі –

Всі весною оживають,

Весну-красну прославляють.

Учень. Весна, весна, весняночко,

Прийди, прийди, подоляночко,

Прийди, прийди, теплом утіш.

А ти, сонечко, світи ясніш.

Пісня-танець "Подоляночка"

Ведуча. Весна. Скільки світла, радості, пісень. Земля щедро наповнюється звуками, співає. А як не співати, коли навколо стільки сонця і тепла! Весна наповнює душу різнобарвним віночком українських пісень.

Ведуча. Українська пісня!.. Хто не був зачарований нею! Хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і хоробрим. Який митець не був натхненний її багатими мелодіями, безмежною широтою, красою барв, чарівною силою, що викликають в душі людській найтонші, найглибші почуття і прагнення до кращого, до вершин людської гідності, до людяності, до творчості.

Учень. З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері, до батька, до народу.

Учень. О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій –

Правдою повитий.

Учень. Скільки є пісень чарівних,

Мелодійних, щирих, дивних.

Скільки щастя в них, краси,

Линуть в небо голоси.

В них гармонія і диво,

І чарівна казка сива.

Пісня «Сік землі»

Ведуча. Українські люди дуже роботящі, працелюбні і дуже люблять співати. Коли їм сумно, тоді звучать сумні пісні, коли працюють, тоді лунає весела пісня, що звеселяє їхню працю.

Входять дівчата і хлопці в українських костюмах зі знаряддями праці (серпи, коси),
співають пісню "Вийшли в поле косарі"

Господиня. Ось подивіться, хлопці і дівчата з роботи повернулися. Натрудилися вони в полі. Вміють добре працювати, вміють гарно і співати. Відпочивайте тепер. А чи знаєте ви, звідки взялася пісня в Україні? Послухайте легенду.

Інсценізація легенди

Автор. Коли це все було - ніхто не знає,

Але легенда так розповідає:

Надумав бог про всіх подбати,

Талантами людей обдарувати.

Французам дав красу та елегантність,

А німцям дисципліну і педантність.

Любов до моря дарував англійцям.

Росії - владність, а голландцям - квіти.

Ну, як таким талантам не радіти!

Підвівся бог зі свого трону,

Вдоволено поправив він корону.

І тут побачив дівчину в куточку,

Одягнену у вишиту сорочку.

Бог. Чом плачеш ти? Як звуть тебе, дитино?

Автор. Вона відповіла:

Дівчина. Я - Україна.

А плачу, Боже, бо не бачу меж,

Від пролитої крові і пожеж.

Чому, скажи мені, така зла доля?

В своїй землі немає правди й волі!

Бог. Так он яка історія твоя!

Та тільки всі роздав таланти я –

Скоріше треба було підійти...

Автор.  І тут дівчина вже хотіла йти,

Та Бог підняв правицю, зупинив.

І з дівчиною так заговорив:

Бог. Неоціненний скарб один я маю,

Уславить він тебе у світі, знаю.

Бери його та бережи. Це пісня.

Автор. Взяла дарунок, до грудей притисла,

І понесла ту пісню по межі:

Дівчина. Нам, Боже, Україну збережи!

Ведуча. В українських піснях відображено всі прояви життя трудового народу: його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, славетну історію нашого козацтва.

Під звучання «Гопака» входять козаки

Козак. Грими, грими, могутня пісне,

Як той весняний грім іде.

Ми стали волі на сторожі,

Ми їй не зрадимо ніде.

Пісня «Ой на горі та й женці жнуть»

Ведуча. І линуть над Україною пісні, що прославляють щедру рідну землю, її дари, працю простих людей.

Ведуча. Співаючи, ми не замислюємось над тим, хто є автором цих пісень. Цілий ряд віршів Великого Кобзаря - Тараса Шевченка - покладені на музику. В них і ніжні почуття закоханих, і краса навколишнього світу, і гірка доля жінки-матері, і незабутнє козацьке минуле України.

Пісня «Було колись на Вкраїні»(сл. Т.Г.Шевченка)

Чується плач дитини. Мати з малою дитиною на руках ходить по хаті.

Мати. Ой спи, дитя, тебе колишу,

Доки не вснеш, тебе не лишу.

Повішу я колисочку,

На зелену гілочку.

Вітер буде повівати,

Тебе, дитя, колихати.

Мати кладе дитину в колиску, співає пісню «Ой ходить сон коло вікон».

Ведуча. Любов до рідного краю, мови починається з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують надзвичайною ніжністю і простотою. У них - материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, що веде нас крізь життя.

Учень. Дні дитинства - наче плин води. Проліта дитинство, та у спадок Зостається пісня повна згадок. Пам'ять зостається назавжди.

Пісня «Заспівай мені, мамо.»

Чути чиєсь хропіння.

Господиня. Хто ж це так голосно хропе? Та це ж Гриць!

Пісня «Грицю, Грицю, до роботи».

Господиня. Ой і ледачий наш Гриць, до роботи не охочий, тільки до танцю беручкий.

Гриць. Та хіба ж я ледачий? Он в тій хаті подивіться що робиться!

Дівчата сидять на лаві, вишивають.

Пісня «Вишиванка»

Господиня. А що, Грицю, ці дівчата неледачі. Вміють одночасно гарно і співати, і працювати.

Гриць. Згоден. А давайте заспіваємо таку, щоб і про дівчат, і, особливо, про мене.

Господиня. Ну що ж, заспіваємо.

Пісня «Ой на горі два дубки»

Ведуча. Український народ любить гостре словечко, гумор, усмішки, вигадливі жартівливі мелодії.

Пісня «Сіяв мужик просо» (Гра на музичних інструментах)

Учень. Над зеленим гаєм

Та над тихим бережком

Місяць виринає

Золотим ріжком.

Учень. Посріблив отаву,

Віття лугове,

І на той бік ставу

Човником пливе.

Учень. Ген туман вітрила

Підійма навстріч.

Ой, яка ж ти мила,

Українська ніч.

Пісня «Тихо над річкою»

Учень. Пісня лине понад краєм,

Пісня мені душу крає,

Тече струмочком безупинно,

Вона ніколи не загине.

І хай у злагоді і мирі

Слова пісень лунають щирі.

Учень. Все у рідному краю

Має пісеньку свою.

Серед діток кожен знає,

Що у світі все співає.

Учень. Як стають сумні гаї,

Там є теж пісні свої.

Ходить шелест по діброві

І співа пісні чудові.

Учень. В соснах вітерець співає

Так, аж серце завмирає.

І співає рідна мова:

Ніжна, лагідна, чудова.

Учень. Все у рідному краю

Має пісеньку свою!

Тільки добре придивись,

Мови рідної навчись.

Пісня «Хай цвіте червона калина»

Господиня. Ох і гарна пісня! Та чого ж це я сиджу! Адже вже й пасочки спеклися у печі.

Господиня іде до печі, бере пасочки.

Учень. Співає жайворонок з неба:

«Христос воскрес! Христос воскрес!»

Журчить струмок - весняний дзвін:

«Воскрес Христос - Господній Син!»

Учень. Радіють діти у віках:

«Христос воскрес на небесах!»

І вся земля, мов той вінок,

З чудесних трав, дітей, квіток.

Учень. І в серці радість через край:

Воскресли поле, річка, гай,

І лине пісня до небес:

«Христос воскрес! Христос воскрес!»

Господиня. (виходить з кошиком, повним пасок)

Діти мої, діти, діти-боженята,

У вишитих сорочках

Йдіть до мене гурточком.

Пасочки беріте, до церкви ідіте,

Пісеньок гарних співайте,

Весну й Бога величайте,

Землю нашу прославляйте!

Під Великодні дзвони діти і гості отримують пасочки.

Всі учасники свята виходять на центр сцени.

Учні. Ми співали, веселились,

А тепер наші розваги скінчились.

Бажаємо усім здоров'я,

Як лист дубовий, таке міцнеє.

Бажаємо радість у хату,

Що веде за собою друзів багато.

Щастя, веселість, добрую долю,

Для серця втіху, добра доволі.

Багатства в домі, тепла в душі,

Бажаємо щедрості землі.

Хай серце ніколи не знає спокою,

І повниться життя красою.

Господиня.  Шановна наша шкільна родино! Ось і закінчилося наше свято, але ніколи не закінчується пісня.

Співайте своїм дітям, онукам українські пісні. Вони допоможуть виховувати незрадливу пам'ять про наш рід, домівку, край, нашу славну Україну. Примножуйте невмирущу пісенну творчість українського народу.

Пісня «Веселкова пісня»