Хід заходу

Обладнання: музичні інструменти (фортепіано, баян, гітара), аудіо та відеозаписи українських романсів у виконанні А.Солов’яненка, тріо Мареничів, Н. Матвієнко, Д.Гнатюка) оформлення  залу (плакати, ілюстративний матеріал, штучні: гілка верби і соловей на ній, свічки), комп’ютерна презентація.

Двоє ведучих (ведучий та ведуча) в костюмах української інтелігенції другої половини XIXст., ще двоє ведучих (ведучий та ведуча) в українських народних костюмах.

Слайд №1

Під звуки ліричної мелодії ведучі запалюють свічки, гасне світло.

Слайд №2-6

Ведуча.

Шепіт…Ніжний звук зітхання…

Солов’їний спів…

Срібна гра і колихання

Сонних ручаїв.

Слайд №7

Ведучий.

Ночі блиск…Тремтіння тіней…

Тіні без кінця…

Ненастанні, дивні зміни

Милого лиця.

Слайд №8

Ведуча.

У хмаринках — пурпур рози,

Відблиск янтаря…

І цілунків пал, і сльози,

І зоря, зоря…

Ведучий. У народі говорять, що не знайти такого зілля, щоб ним можна було втамувати кохання. Згадка про кохану людину бентежить серце і розум. Для кожного настає чарівна та неспокійна пора, коли палке почуття захоплює людину, позбавляючи сну. «І снився сон дивний, нежданий… Приснився дівчині коханий». Тоді матері хоч уже не чатують над колисками, проте теж не сплять, адже їхні доньки виспівують вечорами (співає а-капела) «Ой у вишневому саду там соловейко щебетав…»

Під запис співу соловейка ведуча виконує перший куплет пісні а-капела.

Шкільний вокальний ансамбль вчителів продовжує виконання а-капела народного романсу «Ой у вишневому саду».

На авансцені розташовані штучні дерева, що імітують дерева весною, аудіозапис співу солов’я.

 Слайд№9

Ведучий. Останнім часом ця пісня дуже популярна. Її виконують навіть за межами України. Проте не всім відомо, до якого жанру вона належить. Маю на увазі український народний романс, про який так написала Ліна Костенко:

На голови, де наче солов’ї,

Соє гніздо щодня звивають будні,

Упав романс, як він її любив

І говорив слова їй незабутні.

Слайд №10

Українка. Звуки романсу проникають у наші серця, налаштовують на ліричний лад—ми сподіваємось на велике кохання, віримо, що нас кохають і ми кохаємо. Романс—це завжди маленьке свято, що повертає нас на стежки щасливого чи втраченого кохання, нагадуючи, що в житті є такі цінності, якими не можна нехтувати.

 Слайд №11

Українець. Романс—один із-поміж улюблених різновидів пісні, що впродовж століть зберігає мелодійність і тонку, інтимну чуттєвість. Його наспівують на площах під час народних гулянь. Він лунає у тісному колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди.

У виконанні дуету звучить романс «Ніч яка місячна».

 Слайд №12

Ведуча. «Чорнії брови, карії очі», «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…»—виконання цих чарівних рядків потребує особливого стану душі, адже коло романсу найчастіше замикає тема кохання. Він і Вона—його улюблені та майже завжди єдині герої.

Демонструється відеозапис виконання А.Солов’яненка романсу «Чорнії брови, карії очі»

Слайди №13, 14

Ведучий. У романсі також звучить тема долі, що невблаганно розлучає закоханих…

Слайд  №15

У виконанні ансамблю вчителів звучить романс на слова І.Франка «Час рікою пливе»

Слайд №16

Ведуча. У романсі звучить тема краси рідного краю, природи, що зачаровує людину, впливаючи на її душевний стан…

У виконанні хлопчачого дуету (8Б) звучить романс «Місяць на небі, зіроньки сяють»

(Інструментальний супровід на гітарі).

Слайди №17,18,19

Українка. Назва «романс» прийшла до нас із Іспанії у XVI столітті, де її вживали для визначення сольної пісні з інструментальним супроводом, зазвичай гітарним. У XVIII столітті романс поширився Україною. Деякі з ранніх пісень-романсів дійшли до наших днів (наприклад, «Ой під вишнею, під черешнею», «Їхав козак за Дунай»).

Слайди №20,21,22

Українець. Пісня-романс «Їхав козак за Дунай» має цікаву історію. Її автором вважають харківського козака Семена Климовського, який жив у першій половині XVIIIст. «Козак. Філософ. Поет»,—так назвав свою працю, присвячену Семену Климовському, дослідник української народної творчості Григорій Нудьга. Виявляється, пісня «Їхав козак за Дунай» була відомою в Європі, її виконували німецькою, французькою, чеською, польською, болгарською мовами.

На слайд №23

Українка. До Німеччини романс потрапив на початку XIX століття завдяки кріпакам-українцям, які прислуговували своїм панам у курортному містечку Баден-Бадені. Мелодія пісні сподобалась великому Бетховену, який почув її у родині російського посла у Відні Андрія Розумовського.1816 року композитор опрацював романс для голосу у супроводі фортепіано та флейти, назвавши його «Козацькою піснею».

Слайд №24

Звучить пісня-романс «Їхав козак за Дунай» у виконанні шкільного вокального ансамблю.

Слайд №25

Українець. На розвиток українського романсу вплинули українська народна пісня й професійна поезія. Визначальною ознакою романсу є інструментальний супровід. Тому пісня (зокрема народна), що вже мала простий інструментальний супровід, дістала назву пісні-романсу. Ці пісні полюбляли в родинах козацької старшини. У світі романсу кохання постає великою цінністю, і кожна мить щастя, ніжності зігріває та допомагає пережити усі випробування й незгоди.

У виконанні вчителів музичного мистецтва району звучить романс «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Слайд №26,27

Ведучий. Один з найдавніших романсів «Ой під вишнею, під черешнею» відомий український композитор М.В. Лисенко використав у своїй лірико-комічній опері «Наталка Полтавка». А на сучасній естраді її з успіхом виконують українські співаки—тріо Мареничів.

Звучить аудіозапис пісні-романсу «Ой під вишнею» у виконанні тріо Мареничів.

Слайд №28

Учні 10 класу інсценізують пісню під спів тріо.

Слайди №29-41

Ведуча.

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди.

Цілуй, цілуй, цілуй її,

Знов молодість не буде!

Слайд №42

Ведучий. Романс на слова Олександра Олеся чарівно звучить у виконанні Ніни Матвієнко. У ньому не оплакують кохання, хай навіть і нещасливе. Романс сповідує свою релігію, за якою кохання—це завжди щастя. Слухаєш сповідь про людську печаль—і тебе огортає сум. Здається, що співають про кожного з нас. Такою є магія романсу.

Демонструється відеозапис виконання Н.Матвієнко романсу «Сміються-плачуть солов’ї».

Слайди №43-44

Ведуча. Час рікою пливе і тане в далечині. Змінюється світ, змінюються обставини життя, змінюються люди, але кохання залишається, адже без кохання життя неможливе. Не зник, не щез романс. Він продовжив своє життя у творах більш пізніх авторів і наших сучасників.

Ведучий. Це тужливо-лірична «Червоні маки» Р. Савицького, романтична пісня-романс на слова Сосюри «Коли поїзд у даль загуркоче»—справжній гімн коханню, «Білі каштани» А. Малишка і П. Майбороди, «Гаї шумлять»  Г. Майбороди, також ліричні шедеври незабутнього В. Івасюка.

Звучить аудіозапис романсу В. Івасюка «Лиш раз цвіте любов» у виконанні С. Ротару.

Слайд №45-48

Українка. Сьогодні ми ознайомилися з незначною частиною багатої духовної скарбниці, що подарувала нам світлі переживання.

Слайд№49

Українець. Хто спів черпає із джерел народу,

Вклоняється їм серцем і чолом,—

Той сам стає від роду і до роду

Народним невичерпним джерелом.

Слайд №50-52

Звучить аудіо-запис романсу «Черемшина» у виконанні Д. Гнатюка.

Слайди №53-55

Гаснуть свічки. Захід закінчено.