Хід свята

Вчитель.

Він зорею сіяє в прийдешнім віку

Сходить хлібом духовним на яр-рушнику,

У розкриллі зелених і заобрійних трас

Височіє над світом великий Тарас.

Шановні друзі. Сьогодні ми зібралися в цій залі, щоб вшанувати пам'ять видатного сина українського народу Т.Г. Шевченка, геніального поета, художника, полум'яного борця за свободу і щастя народу. Ми пам’ятаємо і шануємо генія українського слова, вивчаючи його твори, виконуючи його заповіти. Нетлінна пам’ять про Тараса Григоровича – це пісні на його вірші, які стали народними. Ми розпочинаємо свято Шевченкової пісні.

1-й ведучий.

Слухайте, слухайте голос,

Голос безсмертний Тараса! 

Він — наша гордість і слава.       

Рідного слова окраса!

2-й ведучий.

Пісня його невмируща

Рідного слова окраса,

Слухайте, слухайте голос,

Голос безсмертний Тараса!

1-й ведучий.

Слухайте, слухайте пісню

Пісню живу Кобзаря! 

Лине вона понад світом —

За океани, моря.

2-й ведучий.      

Він заповів нам жити 

У вільній, новій Україні!

Він заповів любити

Ниви свої і гаї!

1-й ведучий.

Він заповів не забути

У вільній сім'ї співця! 

Голос поета віщий.

В наші ввійшов серця.

(Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», хор)

Ведучий.

Благословен той день і час

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Ведуча.

Благословенна ти в віках,

Як сонце наше благовісне,

Як віщий білокрилий птах,

Печаль і радість наша, пісне.

(Пісня «Дивлюсь, аж світає», 2-Б  клас)

Ведуча. Мова і пісня - дві фортеці, які повинен народ оберігати, плекати. Під геніальним пером великого Кобзаря заграла наша рідна мова всіма барвами, зазвучала ніжно, мелодійно, заполонила людські серця.

(Пісня «По діброві вітер віє...», 4-Б клас)

Ведуча. Не тільки ніжно й романтично бриніла наша мова, запалала гнівним вогнем протесту, заясніла великою силою любові. 3 вершин світової культури, з найглибших глибин людської совісті й правди він, Прометей українського слова, закликав:

Любітеся, брати мої,

Україну любіте,

І  за неї безталанну,

Господа моліте. 

(Пісня «Було колись на Вкраїні», 3-Б)

Ведуча. За бунтарські вірші царський уряд заслав його в далеку казахську пустелю в Кос-Арал. Там і слова рідного не почуєш! Як важно було Кобзареві! Які пісні він співав, з ким розмовляв?  Усе питав про рідну Україну, яку любив понад усе а світі. А вісті з України приходили рідко. Тому й розмовляв поет із зорею, яка могла бачити з неба його рідний край.

(Пісня «Зоре моя вечірняя», 4-А клас)

Ведуча. Шевченко дуже любив і сам співати, співав він і сумні пісні, й веселі, навіть жандарми заслуховувалися його піснями. А ще Тарас дуже любив веселі, жартівливі пісні. Він написав поезію «Утоптала стежичку», яка стала народною піснею.

(Пісня «Утоптала стежечку», 2-А клас)

Ведуча. Доля України завжди хвилювала поета. Шевченко вірив у краще майбутнє свого краю.

І на оновленій землі    

Врага не буде, супостата,    

А буде син, і буде мати,       

I будуть люди на землі.

(Пісню «На розпутті кобзар сидить», 4-В клас)

Ведуча.

Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

Ведуча.

Живе в нас спів святий Тараса

Горить у серці він нетлінно

I лине пісня з уст дитячих

Щиро, ніжно і невпинно

(Пісня «Зацвіла в долині...», 3-А клас)

Вчитель. Багато пісень на слова поета стали народними. Композитори різних країн світу писали музику на вірші Т.Г. Шевченка. А український композитор М. Лисенко написав більше ніж на 100 творів Кобзаря! I видав окремою книжкою музичні твори «Музика до «Кобзаря». Дослідники нараховують понад 2000 композицій на слова Т. Шевченка.

Ведучий.

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

Ведучий.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо,

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе сучасником звемо.

(Покладання квітів до портрету Т.Г.Шевченка)